В онлайн-режимі відбулося засідання студентського наукового гуртка «Сучасний геодезист» для студентів спеціальності «Геодезія та землеустрій» освітньої програми «Експертна оцінка землі та нерухомого майна», яке провів кандидат технічних наук, доцент, доцент кафедри економічної експертизи та землевпорядкування Олександр Миколайович Лопушанський.
Темою зустрічі стали сучасні українські супутникові проєкти, перспективи формування власної супутникової інфраструктури та ті можливості, які її розвиток відкриває для геодезії, картографії, дистанційного зондування Землі й просторового моніторингу.
Окрему увагу під час засідання було приділено супутнику дистанційного зондування Землі «Січ-2-30». Його розглядали не лише як важливий технічний результат, а і як знаковий етап відновлення української космічної галузі, адже саме цей апарат став першим українським супутником, виведеним на орбіту після тривалої перерви. Учасники обговорили його призначення для спостереження земної поверхні, а також практичну цінність таких даних для картографування, екологічного моніторингу, аналізу стану територій і відстеження змін землекористування. У цьому ж контексті було розглянуто і загальний принцип супутникової зйомки – від параметрів орбіти та смуги охоплення до особливостей отримання матеріалів, які згодом можуть використовуватися у фаховій практиці.
Центральне місце в обговоренні посів проєкт UASAT / UASAT-NANO, який сьогодні є одним із найбільш помітних українських супутникових проєктів у публічному просторі. Під час засідання було наголошено на важливому нюансі: під брендом UASAT фактично поєднуються дві різні лінії. Перша – це вже чинний супутниковий сервіс, який позиціонується як сервіс на базі GEO-супутника Jupiter 3 з наданням послуг і терміналів в Україні. Друга – це перспективне низькоорбітальне угруповання UASAT LEO / UASAT-NANO, тобто майбутній український космічний сегмент, який розглядається як окрема захищена супутникова інфраструктура.
У межах доповіді студенти ознайомилися з відкритими матеріалами про розвиток проєкту UASAT / UASAT-NANO. Йшлося про перші регуляторні кроки, запланований запуск тестового супутника, особливості початкового етапу розгортання та ширше бачення майбутньої мережі. Окрему увагу було приділено і заявленим масштабам системи: для стартової фази в публічному полі називають 120 супутників, тоді як повніша архітектура проєкту охоплює 245 апаратів. Поряд із цим обговорювалися питання виробничої кооперації, формування наземного сегмента, міжнародного партнерства та призначення мережі, яку позиціонують передусім як захищену інфраструктуру для державних і безпекових потреб.
Змістовною і найближчою до фахової підготовки студентів частиною засідання стало обговорення того, яку саме користь геодезія може отримати від розвитку власної супутникової системи. Йшлося насамперед про стабільніше координатне забезпечення, вищу надійність просторових визначень, кращий контроль якості геодезичних результатів та нові можливості передавання поправок під час польових робіт. Також обговорювалися перспективи використання супутникових даних для моніторингу деформацій і небезпечних процесів, оновлення топографічної основи, кадастрових матеріалів, аналізу забудови та змін землекористування. Усе це дало змогу ще раз переконатися, що сучасна геодезія дедалі тісніше працює на стику супутникових технологій, геоінформаційних систем і цифрового просторового аналізу.
Проведене засідання показало, що для сучасного геодезиста вже недостатньо орієнтуватися лише в класичних методах вимірювань. Сьогодні професійне бачення значно ширше й охоплює супутникові системи, дистанційне зондування Землі, телекомунікаційну інфраструктуру та нові способи роботи з геоданими.
